Автопортрет

       “Покликання - вчитель”
Настав час, коли перед кожною людиною постає питання: Ким я стану? Яку оберу професію?  Я з дитинства мріяла стати вчителем як моя перша вчителька – Дутчак Ольга Василівна. І моя мрія здійснилася. Школа стала для мене моїм життям, а учні – моїми дітьми. За багато років роботи виникали труднощі… А що у повсякденному житті їх не буває?
        Сьогодні, крокуючи по дорозі педагогічного пошуку, розумію, що маю багато чого зробити. Необхідно вдосконалювати свої знання з педагогіки, треба освоювати новітні програми і технології, вивчати методичну літературу. У цьому вирі педагогічної діяльності важливо не схибити, не загубити жодної дитячої душі, тому я не маю жодного права зупинятися на досягнутому. Я повинна рухатися вперед, повинна вчитися, розвиватися.
         Свого часу Платон сказав: “Майстрами не народжуються, ними стають! . ”

Проблема над якою працюю “ Дидактичні ігри як засіб підвищення ефективності навчального процесу”. 
 Немає нічого простішого, аніж гра, немає нічого складнішого, аніж гра, немає нічого таємнішого, аніж гра!
       У стародавніх греків слово “гра” означало “займатися дитинством”, у євреїв поняття “гра” повязане зі сміхом, пустощами. Англійський філософ Уільям Оккам зазначав: “Гра – це діяльність ”. Коменський та Сухомлинський,  Макаренко та Амонашвілі – це список видатних педагогів, що зверталися до гри.
        Особливе місце посідає гра в житті дитини. Через гру дитина пізнає світ, входить у світ людських стосунків та взаємодій. Без гри немає ні дитячого життя в школі, ні розвитку дитячого колективу. Правильно сконструйована педагогічна гра більше, ніж будь – яка діяльність, дозволяє розвивати самостійність дитини.  Ігрова діяльність на уроках сприяє підвищенню зацікавленості предметом і одночасно стає головним засобом і навіть умовою інтелектуального розвитку учня.
 

Немає коментарів:

Дописати коментар